День пам’яті полеглих у бою під Крутами

Крути! Крути! Мужність і посвята,

Вірність, що міцніша понад смерть (Богдан-Ігор Антонич)

29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів від Києва та 150 кілометрів від Конотопа, відбувся нерівний бій нечисленного загону київських курсантів та козаків Вільного козацтва з 4-тисячною групою більшовицької армії під командою М. Муравйова.

Це був перший бій в українсько-московській війні від часу війни гетьмана І. Мазепи з царем Петром І та їх битви під Полтавою 1709 року і початком збройної боротьби з червоною Москвою за відродження української державності, проголошеної IV Універсалом 22 січня 1918 року. Він започаткував новий період в історії України, період безперестанних змагань за ідеал самостійної України.

Бій розпочався вранці 29 січня і тривав близько 6 годин до сутінок. Сили були нерівні і, користуючись присмерком, українські війська почали відступати до своїх ешелонів. Але 27 студентів та гімназистів, які охороняли станцію, потрапили в полон. Трохи згодом у полон потрапили ще двоє прапорщиків, які прикривали відхід своїх частин. Відтак ці 29 героїв були розстріляні або замордовані.

На деякий час просування армії Муравйова на Київ було призупинено. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність, відбулась евакуація державних установ, було мобілізовано українське військо та невдовзі звільнено столицю.

У масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Але вона стала символом нескореного духу української нації.

 На сьогодні відомо, що в бою під Крутами брали участь і вояки української армії з Конотопа:

v  БЕНЗИК МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧз села Чапліївка (тепер Шосткинського району), 1885 року народження, – хорунжий Армії УНР, колишній юнак 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. У 1918–1923 рр. хорунжий 2-ї чоти кінної сотні 2-го Запорозького полку та кінного полку Чорних запорожців, учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої. Подальша доля невідома. Варіанти імені: Бензік або Бендзік;

v  ДЕНЖЕНКО ТИМОФІЙ ІВАНОВИЧ– машиніст-кулеметник, заарештований у Дніпропетровську, розстріляний;

v  ЛИСИЙ СТЕПАН АНТОНОВИЧ – житель с. Підлипне, репресований у 1937 році, у Комсомольську-на-Амурі виконував роботу агронома в підсобному господарстві, реабілітований у 1955 р., помер у Білгород-Дністровську;

v  ЮХИМЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

v  ЮХИМЕНКО ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ

v  ЮХИМЕНКО ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ

брати з с. Підлипне, брали участь у боях українського війська, подальша доля невідома;

v  ЯНОВ (ЯНІВ) МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ (26.11.1893, м. Глухів – 13.02.1977, Детройт, США) – кадровий військовий, сотник Вільного козацтва.

На жаль, імена інших земляків, які стали на захист молодої Української держави у боях під станцією Крути, невідомі. Пошуки тривають. Тож, збираючись щорічно на политому кров’ю героїв крутянському полі, конотопці вшановують і своїх земляків, що мужньо боронили українську землю.

У Сумах бій під Крутами вшанували встановленням меморіальної дошки і назвою вулиці.