Абаза Олександр Огійович
(1821 — 1895)

Відомий і досить впливовий державний діяч, належав до політичної промислової еліти Російської імперії. У нього був великий маєток у Шполі Черкаського повіту Київської губернії. Промислові виробництва: цегельний завод і паровий млин у Василькові Звенигородського повіту Київської губернії, винокурне виробництво у Воробіївці Брацлавського повіту Подільської губернії і, нарешті, в самій Шполі – машинобудівний завод, який працював на всю округу. Крім того, він мав досить велике бурякоцукрове виробництво.

Відгуки про Абазу в історичній літературі не дуже принадні. Найчастіше йому дорікають у використанні службового становища для здійснення своїх ділових операцій. У цьому розумінні і сучасники Олександра Огійовича висловлювалися про нього неоднозначно. Однак у більшості своїй вони бачили в Абазі досить розумну, ерудовану людину, блискучого оратора, вмілого господарника та організатора, що чудово розумівся на економічних питаннях

Змолоду світський лев і пристрасний гравець, він, одруженням з дочкою відкупника Бенардані, набув великого статку, збільшивши його грошовими оборотами та вмінням користуватися своїм становищем і впливом для комерційних справ.

Посідаючи таке значне становище, Абаза активно впливав на економічну політику, в тім числі і для власної вигоди. Він виступив ініціатором утворення банку, який допомогав кожному землеволодінню — і селянському, і середньому, і великому. Фінансові операції, пов'язані з його ім'ям, Абаза здійснював через одеський банк Рафаловича, якому довіряв і надавав урядову підтримку. Абаза був великим акціонером різноманітних залізничних товариств, які будували та експлуатували густу мережу залізниць, у тім числі і на теренах України. Велику увагу Олександр Огійович приділяв розвиткові цукрової промисловості. Активно втручався в справи галузі, наприклад, врятував її від кризи у 1887 — 1888 роках. Не викликає сумніву, що діяльність цієї активної і деякою мірою авантюрної людини, мала багато позитивних економічних результатів для вітчизни.